Постравматичний стресовий розлад – захворювання, принесене в україну війною. як зменшити негативні впливи стресу?
Анохіна Г.А.
Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор
Населення України та лікарі зіткнуться з великою кількістю пацієнтів із різноманітними псхоемоційними порушеннями, обумовленими війною. Стреси, різного ступеня вираженості завжди супроводжували життя людини. У більшості випадків їх вираженість та негативні наслідки зменшувались і із часом зникали. Навіть туга за втраченими близькими людьми поступово згасала і перетворюючись в пам'ять про них і як кажуть «час лікує». Різниця між звичайними стресами і посттравматичним стресовим розладом ( ПТСР) в тому, що розвиток цього виду стресу може переслідувати людину на протязі всього життя, часто виникаючи або погіршуючи її психоемоційний стан навіть через багато років після закінчення дії стресу. Під час Війни 1941—45 років, радянські лікарі (психіатри та невропатологи) широко вживали поняття "контузія"», яке використовували до військовослужбовців із різними проявами бойового стресу. В США на театрі військових дій в Іраку та Афганістані виявили розповсюдженість ПТСР у 10–20%. Проблема ПТСР, протягом 2005–2015 років, у військової медицини країн Заходу, посіла одне із чільних місць. Цей складний психосоціальний феномен вражає самого солдата та його родину. В Україні, станом на 2016 рік розповсюдженість ПТСР серед військовослужбовців на театрі військових дій на Донбасі у 10–15%. Станом на червень 2017 року в Україні 280 тис. осіб мали статус учасників бойових дій; за даними прокуратури 500 учасників війни на Донбасі скоїли самогубство після повернення з зони бойових дій.[18]
ПТСР - це психоемоційний розлад що виникає в результаті переживання військових дій, терактів, полону, стихійних катастроф, насильства, загрози смерті або перебування свідком цих подій. ПТСР проявляється як довготермінова реакція на стрес — за визначенням лікарів його дія спостерігається щонайменше після чотирьох тижнів після травматичної події. Посттравматичний синдром вперше стали виявляти в США у військових і він відомий як «в'єтнамський синдром», «афганський синдром», «східний синдром» та серед цивільного населення, постраждалого від бойових дій або катастроф. Діагноз ПТСР введений в практику, починаючи із 1980 року.
Виділяють такі види посттравматичного стресу:
- гостра стресова реакція (від перших хвилин після травми до двох діб)
- гострий стрес строком до чотирьох діб
- гострий стресовий розлад - від двох днів до одного місяця
- гостра форма ПТСР (від одного до трьох місяців)
- хронічна форма ПТСР (більше, ніж три місяці)
- ПТСР із відстроченим проявом (симптоми захворювання проявилися через 6 місяців та декількох років після травми)
Найбільш поширеними є хронічні форми ПТСР, які значно погіршують якість життя пацієнтів.
Які критерії вказують, що у людини розвинувся ПТСР? Основним критерієм є безпосередня участь у військових діях, проживання на території війни, чи катастроф, загрозливе для життя поранення, сексуальне насилля, погрози смерті, полон, сильний страх за життя близьких, безпорадність. Не можливість швидко забути травматичну подію, яка постійно переживається заново, наявність, нав'язливих думок, психоемоційний дистрес при згадуванні подій, кошмари, бажання уникнути спогадів, звинувачення себе або інших в розвитку подій, негативні думки про себе та навколишніх, негативний настрій, почуття безперспективності, зниження інтересу до діяльності, гіперзбудження, пригніченність, порушення сну, гіперпильність, хронічний негативний емоційний стан; почуття відчуження; хронічну нездатність відчувати позитивні емоції.
Як перебігає ПТСР у дітей? Травмуюча ситуація у маленьких дітей може вплинути на мову, дитина перестає розмовляти, мочитися в ліжко, навіть якщо раніше вже навчилась користуватися туалетом; дитина може розігрувати страшну подію; виявляє сильну прив’язаність до батьків чи дорослих які її доглядають, боїться від них відірватись. У дітей старшого віку і підлітків частіше з'являються симптоми, схожі як у дорослих, у них може розвинутися деструктивна або зухвала поведінка, можуть з'являтися думки про помсту.
Від чого залежить реакція організму на стрес? Звичайно від сили дії та тривалості стресової ситуації, віку та статі, вихідного стану здоров’я. Люди старшого віку, хворі різноманітними захворюваннями є більш вразливими до дії стресу. Значення має рівень стресостійкості, який визначається станом адаптаційних можливостей організму до дії негативних факторів. Відомо, що стан адаптаційних можливостей організму визначається нутрітивним забезпеченням органів та систем.
Харчування та ПТСР. Для розуміння важливості повноцінного харчування при ПТСР слід враховувати стадії перебігу стресу. В основі розвитку стресу лежить еволюційний механізм – тікати або битись. Для цього через декілька секунд мозок має оцінити рівень загрози, підготувати серце та м’язи до високоенергетичної реакції опору. На цьому етапі різко зростає потреба в глюкозі, жирних кислотах, кисню та мінералах і вітамінах, які приймають участь в утворенні енергії. На початку дії стресового фактору, не залежно від виду та сили стресу, мозок стимулює виділення гормонів стресу – адреналіну, катехоламінів, кортизолу, пролактину. Їх рівень в крові може збільшуватись в десятки разів, що призводить до підвищення артеріального тиску, збільшення частоти дихання, тахікардії, збільшення в крові глюкози, жирних кислот за рахунок розпаду глікогену печінки, руйнування клітин імунної системи, слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що може бути причиною стресової виразки, імунодефіциту, виснаження наднирників, погіршення структурно-функціонального стану інших органів аж до розвитку інфаркту міокарда, інсульту.
При виході із стресу стадія катаболізму, тобто руйнування тканин змінюється стадією відновлення (стадія анаболізму). В цей період зростають потреби у пластичних речовинах – амінокислотах, пептидах, вітамінах, мінералах та інших харчових мікронутрієнтах. В харчуванні хворих на ПТСР в цей період слід збільшити вживання білку, який є основним пластичним компонентом всіх тканин, а також всіх необхідних для відновлення речовин і регуляторних факторів, які приймають участь в активації ферментних процесів.
Слід відзначити, що навіть добре скоригований раціон харчування сучасними продуктами, часто вирощеними в штучних умовах, або із стимуляторів росту рослинної та тваринної продукції, різко збільшує масу плодів, проте зводить на мінімум вміст вітамінів і антиоксидантів, спричиняє мінеральний дисбаланс.
Незвично великі розміри курей, індиків, риб, вирощених у штучних водоймах, та інших видів тварин призводять до збільшення жирової маси, особливо серединно-клітинного жиру і відповідно до зменшення вмісту білка. Якщо до вказаних маніпуляцій додати ще й особливості промислових технологій зберігання, виробництва харчових продуктів, то стає зрозумілим, що ми дійсно знаходимось в умовах дефіциту вітамінів, мінералів, фітонутрієнтів. На даний час відкрито біля 25000 харчових речовин, які містять в натуральних продуктах харчуванні. На ринку є велика кількість вітамінно-мінеральних комплексів, продуктів спеціального призначення, які представлені сумішами амінокислот, жирних кислот, мінералів, синтезованих вітамінів, використання яких певною мірою запобігає дефіциту харчових речовин. Проте відомо, що в природі вітаміни представлені в різних формах і комбінаціях з іншими речовинами. Ми вживаємо не просто вітаміни, а цілі комплекси вітамінів і мінералів, поєднаних з іншими компонентами їжі у природних співвідношеннях. До таких нутрієнтних комплексів Релайв Баланс Нейро, який містить концентрати 54 продуктів рослинного та тваринного походження. За допомогою унікальної технології низькотемпературної (не вище +40°C), багатофазної неферментної переробки 54 натуральних продуктів (без консервантів і хімічних домішок) отримано концентрат, що містить велику кількість різних харчових речовин у їхніх природних співвідношеннях у біодоступній формі. Вказана технологія підвищує біологічну активність мікронутрієнтів у десятки разів порівняно з активністю вихідної сировини. Релайв Баланс нейро є регуляторним амінокислотно-пептидним комплексом, поєднаним з рослинними біофлавоноїдами, поліфенолами та іншими біологічно активними речовинами і хелатними вітамінно-мінеральними речовинами, дія яких зумовлена синергічними ефектами компонентів. Завдяки комбінації природних високомолекулярних органічних компонентів у вигляді регуляторних пептидів, включаючи глутатіон, нуклеїнових кислот, амінокислот, біофлавоноїдів, поліфенолів, гесперидину, кверцитину, силімарину, силібініну та інших, хелатних форм вітаміну С та мікроелементів, фосфоліпідів Релайв Баланс нейро справляє поліфункціональний нормалізувальний вплив на органи та системи організму людини. Комплекс сприяє відновленню ушкоджених клітин та клітинних органел, включаючи ДНК і РНК, підвищує працездатність, сприяє ефективнішому функціонуванню імунної системи, ендокринних органів, нормалізації білкового, вуглеводного та ліпідного обміну і захисту печінки. Релайв Баланс нейро безпечний, тож його можна вживати довго і як профілактичний засіб ПТСР.
Пацієнтам із вираженими психоемоційними проявами ПТСР рекомендований
Релайв Баланс нейро, який збагачений найбільш важливими для нервової системи компонентами – це холін (400 мг) + тіамін ( 20 мг) + метилкобалімін ( 500 мкг) + магнія цитрат 200 мг) + Піридоксаль-5-фосфат (кофермент В6) 10 мг
Холін (вітамін В4) є джерелом для синтезу основного нейромедіатора центральної та периферичної нервової системи - ацетилхоліну, який передає нервові імпульси в мозку від одного нейрона до іншого, а в периферичній нервовій системі від нейрона в синаптичній щілині до рецептора м’язів. Холін входить до складу фосфоліпідів, якими багата нервова система. Він також має важливе значення для печінки, наднирників та інших органів, відноситься до ліпотропних речовин, які нормалізують ліпідний обмін, є донором метильних груп для ДНК. Дефіцит холіну в організмі людини сприяє погіршенню пам’яті, м’язової слабкості, розвитку жирової інфільтрації печінки та інших порушень.
Вітамін В1 (тіамін) є важливим кофактором ферментів обміну глюкози та жирів, а також синтезу із холінаосновного нейромедіатора нервової системи ацетилхоліну Вітамін В1 потрібен для адекватної роботи центральної і периферійної нервової систем, так як саме нейрони використовують глюкозу як джерело енергії і дефіцит вітаміну В1 може призвести до їх загибелі. Дефіцит тіаміну призводить до порушень короткотривалої пам’яті і координаці\ рухів. Вітамін В1 також є це кофактором синтезу нейромедіатора ацетилхоліна, він також дуже важливий для міокарду. Дефіцит вітаміну В1 сприяє розвитку кардіоміопатії.
Коензим вітаміну В6 (піридоксаль-5-фосфат) необхідний для нормального функціонування ЦНС та периферичної нервової системи. Є коферментом обміну більшості амінокислот, включаючи нейромедіатори нервової системи: синтез ГАМК, серотоніну, мелатоніну, обмін гістаміну. Виявляє нейро-, гепато- та кардіопротекторну дію, проявляє антиішемічну дію, знижує півень гомоцистеїну в крові, підсилює дію магнію.
Метилкибаламін (вітамін В12) - вітамін В12 існує в декількох формах і саме метилкобаламін важливий для нервової системи. Він необхідний для збереження мієлінової оболонки навколо нейронів і для синтезу нейротрансмітерів, знижує рівень гомоцистеїну в крові, підвищує рівень ціанокобаламіну вітаміну.
Магній — один із найважливіших макроелементів, який приймає участь в більш як до 300 біохімічних реакцій. Магній приймає участь в обміні всіх нейромедіаторів в нервовій системі, сприяє протидії стресу, зменшує депресію, девіантні форми поведінки у підлітків, судоми. зменшує кількість і вираженість нападів стенокардії, має судинорозширювальну дію, зменшує вірогідність інфаркту міокарда.
Таким чином, призначення повноцінного харчування, збагаченого натуральними компонентами рослинного та тваринного походження є основою для підвищення ефективності інших реабілітаційних мір у пацієнтів із ПТСР.